«Дайте ви їм їсти!» (Лк 9, 12-17).
Одного разу біля Ісуса зібралося понад п’ять тисяч людей. Вони так захопилися тим, що проповідував Христос, що не зауважили, як зголодніли й не мали їжі. Тоді апостоли проявили ініціативу допомогти народові. Вони просили Ісуса відпустити людей по селах, щоб там знайшли житло для відпочинку й поживу. У відповідь Спаситель сказав учням самим знайти поживу для людей. На запитання апостолів, що робити, Христос каже: «Дайте ви їм їсти!» Учні принесли Ісусові п’ять хлібів і дві риби, які мали з собою. Господь поблагословив це й чудесно розмножив, що всі змогли наїстися. Та ще зібрали дванадцять кошів куснів, що зосталися.
Ісус вирішив проблему їжі для п’яти тисяч людей з допомогою наявних хлібів та апостолів. Чудесне нагодування Господом людей нагадує істину, що Бог допомагає не тільки Сам, а також через нас. Кажуть святі, що християни мають бути очима, вухами, устами, руками та ногами Христа для своїх ближніх. Маємо думати і дбати не тільки про себе, а й про потреби ближніх. Бути готовими допомагати іншим, а тим самим ставати посередниками Божої любові для них.
Бог є любов’ю, не замикається у Собі, а відкритий для інших, тому хоче, щоб ми ставали учасниками Його любові – отримували самі цю любов й передавали її далі, всім, хто потребує допомоги Христа.
Отож, у кожній ситуації стараймося зробити те, що можемо, а все решту зробить Ісус.